-
1 water
1. n1) водаto turn on the water — пустити воду (у ванну тощо); відкрити кран
2) часто pl води; водна стихія; море, океан3) pl поет. хвилі4) pl мінеральні води; лікувальна водаto drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)
5) pl паводок, повінь6) рівень води7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози9) вода (якість самоцвіту)10) перен. надзвичайний; чистісінький11) жив. акварельin deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі
to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє
to get into hot water — потрапити в біду (в халепу); заплутатися
to make a hole in the water — розм. утопитися
to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися
water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені
water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)
2. adj1) водний, водяний; морський; річковийwater area — водний район, акваторія
water exchange — фізл. водний обмін
water obstacle — військ. водний рубіж
water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу
water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді
water sports — водний спорт; види водного спорту
2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)water reed — водяний (річковий) очерет
3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийwater removal — водовідвід; обезводнювання
4) водопровідний; що стосується водопостачанняW. Board — управління водопостачання
water aerodrome — ав. гідроаеродром
water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)
W. Bearer — астр. Водолій
water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій
water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка
water column — водорозбірна колонка; водомірне скло
water cycle — спорт. водяний велосипед
water drip — гірн. капіж
water funk — розм. людина, що боїться купатися
water gang — канава, рів
water gap — амер. ущелина; міжгір'я
water hardening — мет. гартування у воді
water hemlock — бот. цикута, віха
water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник
water mould — бот. водяна пліснява
water opal — мін. безбарвний опал
water polo — спорт. водне поло; ватерполо
water resistance — водостійкість; вологонепроникність
water shoot — бот. водяний пагін
water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна
3. v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати2) напувати (тварин); водити на водопій3) пити; ходити на водопій4) поливати (дерева тощо)5) зрошувати; обводнювати7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати8) забезпечувати водою9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)11) текст. муарувати12) фін. номінально збільшувати капітал* * *I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
2 cataclysm
n1) катаклізм; крутий рішучий поворот; перелом2) поет., бібл. потоп; повінь* * *n1) катаклізм; крутий, рішучий поворот; перелом2) гeoл. катаклізм3) пoeт., peл. потоп; повінь -
3 лить
ливать1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].* * *1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти2) мет. лити, вилива́ти -
4 литься
1) (течь) литися (зап. ллятися), точитися, текти, сипатися, (пров.) хлянути; (сильно) ринути, бурити; (плавно: преимущ о звуках, свете и т. п.) плинути, плисти, линути. [Світло хвилями ллється з неба (Коцюб.). А вода хляне та й хляне (Черкащ.). Ринуло з неба ціле море світла (Васильч.). Чиста, хороша мова плине рівно (Єфр.). Небесні звуки линуть у душу (Тесл.)]. Беседа -тся - розмова ллється (точиться). [Як ллється розмова! (Н.-Лев.)]. Кровь -тся - кров ллється (точиться, плине, юшить), (струится) цебенить. [Точиться людська кров, і кінця-краю цьому не видко (Єфр.). З очей і уст пустилась кров плисти (Франко). З носів і уст юшила кров (Котл.). Так і цебенить кров (Черкащ.)]. Слёзы -тся - сльози ллються, (крупные) сиплються. [А серденько одпочине, поки сльози ллються (Шевч.). Сльози так і сипалися з карих оченят (Грінч.)]. -ться ручьём - цюрком (пров. дзюрком, джурком) литися (текти), джуркотіти (-кочу, -котиш), цебеніти. -ться через край - литися (переливатися) через вінця;2) (страд. з.: отливаться) литися, виливатися, бути виливаним.* * *1) ли́тися, лля́тися; точи́тися2) ли́тися, вилива́тися -
5 приливать
прилить1) чего к чему - приливати, прилити, доливати, долити, (во множ.) поприливати, подоливати чого до чого;2) (дополнять отливкой) приливати, прилити, доливати, долити чого (напр. шрифту);3) припливати, припливти и приплинути, приливати, прилити, (о крови) збігатися, збігтися, набігати, набігти до чого. Море попеременно -вает к берегам и отливает от них - море навпереміну припливає до берегів і відпливає від них. Кровь -вает к сердцу, к голове - кров припливає, збігається до серця, до голови. [Уся кров збігається йому до серця (Коцюб.)]. Народ -вает на ярмарку отовсюду - народ (народу) напливає, прибуває на (у) ярмарок звідусюди. Прилитый и прилитой - прилитий и приливаний, долитий и доливаний.* * *несов.; сов. - прил`ить1) долива́ти, доли́ти и подолива́ти, підлива́ти, підли́ти и попідлива́ти2) ( подступать - о жидкости) прилива́ти, прили́ти, приплива́ти, приплисти́ и припливти́ и припли́нути3) (перен.: внезапно возникать, появляться) прилива́ти, прили́ти4) ( сов залить) прили́ти -
6 blue
1. n1) синій колір; блакитний (голубий) колір2) синя фарба; блакитна (голуба) фарба3) синька4) (the blue) небо; море; океан5) синій одяг (форма)men (gentlemen, boys) in blue — поліцейські
6) розм. поліцейський7) pl мор. синє обмундирування8) моряк9) pl (the blues) війська в синій формі10) pl (the Blues) кінна гвардія11) колір партії торі12) консерватор, торі13) член університетської спортивної команди14) plрозм. меланхолія, хандраto have the blues — мати поганий настрій, сумувати
to be in the blues — зазнати невдачі, збитися з дороги
2. adj1) синій; блакитний; голубий2) посинілий3) неяскравий (про полум'я)4) зляканий; похмурий, понурий; засмученийto look blue — мати сумний вигляд; бути безнадійним (про становище, справи)
5) вірний, постійний (тж true blue)6) консервативний; що стосується партії торі7) амер. пуританський, суворий8) страшенний, жахливий9) розм. непристойний; скабрезний, соромітний10) ірон. учений (про жінку)11) розм. п'янийblue blood — аристократичне походження, «голуба кров»
blue dahlia — рідкість, дивина, щось незвичайне
blue Monday — прогул після свята; тяжкий день
blue cornflower — бот. волошка
blue discharge — амер., розм. увільнення з армії без позитивної атестації
blue disease — мед. синюха
blue earth — мін. кімберліт
blue jacket — військ., розм. англійський (американський) матрос
blue law — пуританський закон; закон, що регулює режим неділі
B. Law State — амер. «Пуританський штат» (про Коннектікут)
B. Peter — мор. прапор відплиття
blue plant — бот. кунжут
blue riband, blue ribbon — орденська стрічка
blue spar — мін. лазурит
blue spruce — бот. голуба смерека
blue whale — зоол. синій смугач
3. v1) фарбувати в синій (блакитний) колір2) синіти3) синити (білизну)4) воронити (сталь)5) розм. витрачатися на гулянки; розтринькувати гроші* * *I [bluː] n1) синій колір; блакитний, голубий колір2) синя фарба; блакитна фарба; синька4) синє плаття ( форма); поліцейський; pl; мop. синє обмундирування5) моряк7) колір партії торі; консерватор, торі; aмep.; icт. солдати армії Півночі9) див. bluestocking10) що-небудь синє11)II [bluː] aout of the blue — раптово, зненацька, без попередження
1) синій; голубий, блакитний; блакитнуватий2) посинілий3) неяскравий ( про полум'я)4) переляканий; смутний, пригнічений5) вірний, постійний (тж. true blue)6) який стосується, відноситься до партії торі; консервативний7) aмep. пуританський, строгий8) емоц.- посил. страшенний, жахливий9) непристойний11) aвcтpaл. п'яний12) у стилі "блюз"13)III [bluː] v1) фарбувати в синій колір; синіти4) cл. розтринькати, пустити на вітер -
7 омывать
омыть1) обмивати, обмити, з[у]мивати, з[у]мити, вимити чим, зливати, злити, споліскувати, сполоскати що в чім и чим. [Сльози зливали її обличчя. Ножі сполоскали в дитячій крові];2) (о море, озере, реке: обтекать) обмивати, обмити, обливати, облити, облинути, о(б)поліскувати, обполоскати. [Море обмиває і нашу землю. На півночі обливає Азію море Сибірське (Калит.). Море обполіскує Англію зо всіх боків (Дорош.)]. См. Обмывать. Омываемый - обмиваний, обливаний, обполіскуваний. Омытый -1) обмитий, з[у]митий,2) обмитий, облитий.* * *несов.; сов. - ом`ыть1) ( обмывать) обмива́ти, обми́ти и пообмива́ти; омива́ти, оми́ти; ( смывать) змива́ти, зми́ти и позмива́ти2) (несов.: окружать) геогр. омива́ти3) ( отмечать выпивкой) обмива́ти, обми́ти -
8 потечь
потекти, попливти, (струёй) подзюрити. [І потече сторіками кров у синє море (Шевч.). Відро потекло. Кров попливла з тіла (Коцюб.). Глянув на перець і в його слинка потекла (Н.-Лев.)]. Реки -кут назад, прежде чем… - ріки потечуть навспак, перше ніж… Толпа -кла на площадь - юрба попли(в)ла (сунула) на майдан. Рожь -кла (из колоса) - жито почало сипатися.* * *потекти́; ( политься струёй) задзюри́ти, задзюрча́ти, задзюркота́ти, задзюркоті́ти; ( о крови) заюши́ти; (преим. перен.) поплисти́, попливти́, попли́нути -
9 капля
1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.* * *1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки3)ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі
См. также в других словарях:
Шевченко, Тарас Григорьевич — В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Шевченко. Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Шевченко[1] … Википедия
Шевченко, Тарас — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 … Википедия
Шевченко Т. — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 … Википедия
Шевченко Т. Г. — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 … Википедия
Шевченко Тарас Григорьевич — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 … Википедия
Завет (стихотворение) — Эту страницу предлагается переименовать в Завещание (стихотворение). Пояснение причин и обсуждение на странице Википедия:К переименованию/18 августа 2012. Возможно, её текущее название не соответствует нормам современного русского… … Википедия
Астрахань, уезд и губерния — I губернский город Астраханской губернии, лежит под 46°21 северной широты и 48°2 восточной долготы (от Гринича), ниже уровня океана 20,7 м (67,9 ф.) в 2019 ¾ в. от С. Петербурга и в 90 верстах от Каспийского моря. Город расположен на левом берегу … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Астрахань уезд и губерния — губернский город Астраханской губернии, лежит под 46°21 северной широты и 48°2 восточной долготы (от Гринича), ниже уровня океана 20,7 м (67,9 ф.) в 2019 ¾ в. от С. Петербурга и в 90 верстах от Каспийского моря. Город расположен на левом берегу… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Список серий Fairy Tail — Список серий аниме телесериала Fairy Tail, экранизации одноимённой манги Хиро Масимы. Сериал выпускается совместной работой компаний A 1 Pictures и Satelight с октября 2009 года. Новые серии выходят в эфир еженедельно, по субботам на телеканале… … Википедия
Тамбовская губерния* — принадлежит к восточной половине центральной земледельческой области Европейской России. Протяжение губернии с С на Ю от 100 до 400 верст, с В на З от 85 до 270 верст. Лежит между 51°14 и 55°6 сев. шир. и 38°9 и 43°38 вост. долг.; граничит на С с … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Тамбовская губерния — I принадлежит к восточной половине центральной земледельческой области Европейской России. Протяжение губернии с С на Ю от 100 до 400 верст, с В на З от 85 до 270 верст. Лежит между 51°14 и 55°6 сев. шир. и 38°9 и 43°38 вост. долг.; граничит на С … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
